flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

 

Лубни - одне з найдревніших українських міст, один з найбільших економічних та культурних центрів Полтавщини, справжня перлина Посульського краю. Місто обласного підпорядкування, розташоване в центральній частині України на правому березі річки Сули, його площа складає близько 3 тис. га. Чисельність населення міста становить 48,2 тис. чоловік (станом на 01.12.2010 року). Місто знаходиться на шляху магістралі Київ – Харків, за 200 км. від столиці та за 130 км. від обласного центру міста Полтави.
Територія Лубенщини належить до тих місцевостей Європи, які були заселені людьми ще з часів старого кам'яного віку (палеоліту). Первісні люди жили тут десятки тисяч років тому. Про це свідчить, наприклад, стоянка людини пізнього кам'яного віку біля села Гінці Лубенського району. Назва міста Лубни ймовірно походить від заняття його мешканців – виготовлення луб’яних витворів.
Засновані Лубни 988 року за указом київського князя Володимира Святославовича як одна з фортець посульської оборонної лінії для захисту південних кордонів Київської Русі від нападів степових завойовників. Перша літописна згадка про місто відноситься до 1107 року, коли біля древнього міста Лубни руськими князями були розбиті війська половецьких ханів. Пізніше місто було захоплене половцями, а в 1239 році зруйноване монголо-татарами
У кінці XVI- першій половині XVII століття Посуллям володіли князі Вишневецькі, які багато зробили для економічного розвитку посульського краю. Лубни були східною резиденцією князів Вишневецьких, «містом столичним» на території лівобережної «Вишневеччини».
Місто отримало магдебурзьке право, печатку, герб, що дало можливість широкому розвитку міського самоврядування, торгівлі, різних ремесел, назви деяких збереглися й донині у назвах лубенських вулиць: Кузні, Олійниці.
Тоді ж Лубни стали центром багатьох селянсько-козацьких повстань. У 1596 році в урочищі Солониця за містом кривавою битвою трагічно завершився один з перших виступів українського народу за волю під проводом Северина Наливайка. У 30-ті роки XVII століття територією Посулля прокотилася хвиля селянсько-козацьких повстань під проводом Острянина, Гуні, Кизими, Кизименка, Скидана та ін. За часів Богдана Хмельницького місто стає центром Лубенського козацького полку - одного з найбільших в Україні.
Лубенські козаки брали участь у боротьбі проти турецьких і татарських завойовників, у Північній війні. Зокрема, значна частина козаків Лубенського полку на чолі з полковником Д.Зеленським підтримала гетьмана І.Мазепу.
У козацькі часи виник герб міста Лубен: на голубому фоні — рука, яка тримає полковницьку булаву-пернач.
 Народний секретаріат України 04.01.1918 р. прийняв постанову «Про введення Народного суду», за якою на території Української Народної Республіки було введено народні суди.
16 грудня 1922 р. у ході судової реформи, що розпочалася з переходом до НЕПу, ВУЦВК було затверджено «Положення про судоустрій УСРР» і введено в дію з 1 лютого 1923 р.
Згідно зазначеного Положення судові органи, що існували раніше, скасовувалися, натомість утворювалася єдина система судових установ, яка складалася з трьох ланок: народні суди (діяли у складі одного судді і двох народних засідателів), губернські суди, Верховний суд УСРР.
29 жовтня 1924 р. ЦВК СРСР було прийняте нове Положення про судоустрій УСРР, введене в дію 23 жовтня 1925 р.
Цим Положенням уточнювався склад єдиної судової системи, до якої входили: народний суд, окружний суд, Верховний суд республіки, спеціальні суди, а також Головний суд Молдавської АСРР. Особливістю цього акту було те, що він регламентував питання організації та діяльності не тільки судових органів, а й Прокуратури УСРР, слідчих, колегій захисників та ін.
У 1941-1943 рр. в місцевостях, де оголошувався військовий стан, народні й обласні суди перетворювалися у військові трибунали. Лінійні суди залізничного і водного транспорту були реорганізовані у військові трибунали залізничних доріг і водних шляхів сполучень.
Після Другої світової війни цивільну судову систему в УСРР формально було відновлено зі скасуванням військових трибуналів (21 вересня 1945 р.).
Перша згадка про народні суди 1та 2 дільниць Лубенського району Полтавської області датується 1937 р. Тоді було створено народні суди 1, 2 дільниці Лубенського району Полтавської області, які припинили свою діяльність в 1941 році. Після визволення від німецьких окупантів народний суд 1 дільниці Лубенського району Полтавської області відновив свою діяльність в жовтні 1943 року. Тоді, як народний суд 2 дільниці Лубенського району Полтавської області відновив свою діяльність в жовтні 1945 року.
Народний суд 1 дільниці Лубенського району Полтавської області та народний суд 2 дільниці Лубенського району Полтавської області розглядали кримінальні й цивільні справи, які надходили від міського й сільського населення. В своєму складі структурних частин не мали.
Народний суд 3 дільниці Лубенського району Полтавської області почав свою діяльність в 1947 році відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 04 червня 1947 року. Народний суд 3 дільниці Лубенського району Полтавської області розглядав кримінальні та цивільні справи, які надходили від сільського населення. В своєму складі структурних частин не мав. В 1951 році  у зв’язку зі зменшенням надходження кримінальних та цивільних справ народний суд 3 дільниці Лубенського району Полтавської області був ліквідований і передав свої функції народному суду 2 дільниці Лубенського району Полтавської області.
В листопаді 1960 року народний суд 1 дільниці Лубенського району Полтавської області та народний суд 2 дільниці Лубенського району Полтавської області були об’єднані в один – Лубенський районний народний суд відповідно до Закону «Про судоустрій Української РСР» від 30 червня 1960 року.
В березні 1963 року відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 31 грудня 1962 року «Про укріплення районів» було створено народний суд м. Лубни Полтавської області.      
Народний суд м. Лубни Полтавської області розглядав кримінальні й цивільні справи міського населення. Робота була спрямована на боротьбу зі злочинністю, відшкодування збитків, заподіяних розкраданнями, на захист трудових, майнових та житлових прав громадян, охоронюваних законом інтересів державних та громадських організацій.
В зв’язку з відновленням Оржицького району, згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 25 грудня 1964 року закінчив свою діяльність в січні 1965 року народний суд м. Лубни Полтавської області.
З 1972 року відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 20 березня 1972 року «Про віднесення міста Лубни до міста обласного підпорядкування» народний суд м. Лубни Полтавської області відновив свою діяльність з 1 червня 1972 року.
Згідно Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української PCP «Про судоустрій Української PCP», Кримінально-процесуального та Цивільного процесуального кодексів Української PCP» від 17 червня 1992 року № 2464-12 судовий процес проводиться суддею одноособово за участю прокурора, адвокатів, секретаря. Народні засідателі участі в судовому процесі не приймають.
У зв’язку з внесеними змінами в червні місяці 1992 року до Закону України «Про судоустрій» з 01.01.1993 року народні суди вже діють як Лубенський районний суд Полтавської області та Лубенський міський суд Полтавської області.
До кінця 2002 року організаційне керівництво судами у межах і порядку, передбачених законодавством, здійснювалось Міністерством юстиції України, а з початку 2003 року суди стали підвідомчими Державній судовій адміністрації України.
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області створено шляхом об’єднання Лубенського міського та Лубенського районного судів відповідно до Указу Президента України від 15 березня 2004 року № 328/2004 «Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів», який розглядає як суд першої інстанції цивільні, кримінальні, адміністративні справи та справи про адміністративні правопорушення у передбачених законом випадках, за винятком справ, віднесених законом до підсудності інших судів.
Штатна чисельність Лубенського міськрайонного суду Полтавської області складається із 8 суддів та апарату суду, в якому працює 37 осіб.
Діяльність суду поширюється на територію Лубенського району та міста Лубни.