Верховна Рада прийняла за основу законопроект щодо судової реформи

Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект № 6232 про внесення змін до процесуальних кодексів, внесений Президентом України та підготовлений Радою з питань судової реформи.

Законопроект передбачає повне оновлення Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства, а також внесення окремих змін до Кодексу законів про працю, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального, Сімейного, Цивільного  та Кримінально-виконавчого кодексів України.

Так, новими кодексами встановлено чіткий порядок та строки вчинення процесуальних дій, а саме: вступ до справи, зміна предмета або підстав позову, склад суду під час розгляду справи за нововиявленими обставинами, строки подання доказів, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження можливості відкладення розгляду та зупинення провадження у справі.

Викладати свою позицію у справі учасники справи будуть зобов'язані у визначених кодексом процесуальних документах, а саме в заявах по суті справи: в позові, відзиві, відповіді на відзив і запереченні, які мають подаватися до суду у строки, визначені законом або, у певних випадках, судом.

Несвоєчасне подання або приховування доказів матиме наслідком їх наступне неприйняття судом, а також застосування заходів процесуального примусу.

Законопроектом запроваджуються процесуальні фільтри для оскарження ухвал суду в апеляційному порядку, касаційного оскарження судових рішень, направлення справи на новий розгляд, закріплюються присічні строки для звернення з апеляційною або касаційною скаргою, заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Зловживання процесуальними правами буде тягнути практичні негативні  наслідки, такі як повернення відповідної заяви без розгляду, процесуальні обмеження, застосування заходів процесуального примусу, дисциплінарна відповідальність адвоката, прокурора тощо.

Також законопроект встановлює спрощення процедури та прискорення розгляду нескладних та менш значних справ, а в передбачених законом випадках – розгляду справи без виклику сторін. У таких справах строк розгляду становить не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

У господарському та цивільному видах судочинства запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження. Заява про видачу судового наказу розглядатиметься без виклику заявника і боржника та без проведення судового засідання.

Процедуру наказного провадження включено і до Цивільного процесуального кодексу України, однак з деякими відмінностями. Зокрема, в цивільному процесі не дозволяється стягнення в наказному провадженні заборгованості, яка випливає із договорів з фізичною особою, яка не є підприємцем, крім стягнення заборгованості по заробітній платі, оплаті житлово-комунальних, телекомунікаційних послуг.

Наказне провадження в цивільному судочинстві може бути застосоване для розгляду вимог про стягнення аліментів, про повернення вартості товару неналежної якості, про стягнення фізичною особою неоспорюваної заборгованості з юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Для менш складних справ, які не можуть бути розглянуті в процедурі наказного провадження, передбачений розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.  

Для підготовки і розгляду складних справ передбачається загальне позовне провадження, що передбачає обов'язкове проведення підготовчого судового засідання, в межах якого судом мають бути вирішені всі процедурні питання (такі як склад учасників, позиції по суті справи, направлення сторонами переліку питань по суті спору та надання відповіді на них, докази, клопотання тощо), вирішення яких є необхідним для безперешкодного розгляду справи по суті. Для підготовки справи до розгляду по суті встановлюється строк до 60 днів з дня відкриття провадження в справі. 

Крім того, зміни вносяться до майже 20 законів: "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", "Про нотаріат", "Про міжнародний комерційний арбітраж", "Про судову експертизу", "Про банки і банківську діяльність", "Про доступ до судових рішень", "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", "Про безоплатну правову допомогу", "Про судовий збір", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", "Про виконавче провадження", "Про Вищу раду правосуддя", "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".

Прикінцеві і перехідні положення законопроекту, а також зміни до вищезазначених законів регулюють порядок поступового переведення судочинства у режим "електронного суду". При цьому право учасників справи звертатися до суду "в паперовій формі" залишиться у них і після впровадження "електронного суду".

У процесі обговорення народні депутати висловили зауваження до багатьох норм законопроекту, зокрема щодо підвищення ставок судового збору, автоматичного арешту коштів, підстав для касаційного оскарження судових рішень, комерційного арбітражу та ін. Проте у профільному комітеті пообіцяли, що до другого читання усі гострі та дискусійні норми проекту доопрацюють і узгодять.

 Джерело: Українське право