Зловживання процесуальними правами в суді обернеться штрафом

За зловживання процесуальними правами, які спричинили затягування розгляд справи, учасники судового процесу будуть платити.

Так, в кінці серпня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №5032 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення запобігання зловживанню процесуальними правами)».

Ініціатором проекту закону виступив народний депутат Євген Мураєв.

 Рядків розгляду залежить не тільки від суду

Дуже часто розгляд справ в судах виходить за рамки розумних строків. Україна займає одне з лідируючих місць за зверненнями громадян до Європейського суду з прав людини. І більше 90% таких звернень стосуються термінів або розгляду, або ж виконання рішень.

Причин довгого розгляду суддями справ відразу кілька: велика кількість справ, недолік суддівських кадрів. І якщо питання кадрів рано чи пізно вирішиться, то велика кількість справ викликаний в т.ч. через зловживання з боку громадян своїми правами.

У чинному процесуальному законодавстві України визначено окремі дії учасників процесу, які можуть бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами, зокрема:

порушення встановлених в суді правил або протиправне перешкоджання здійсненню судочинства;
порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого особами, які беруть участь у справі;
неподання без поважних причин, письмових або речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання.
На практиці недобросовісна поведінка учасників процесу полягає в зловживанні ними процесуальними правами; проявляється, зокрема, в таких діях як: необґрунтоване заяву відводів суддям; неявка в судові засідання; необгрунтовані клопотання про відкладення судового розгляду; необгрунтоване подання зустрічних позовів; одночасне оскарження судових рішень в апеляційній і касаційній інстанціях; подачі заяви про розгляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами; подачі апеляційних і касаційних скарг на судові рішення, які не можуть бути оскаржені; уявлення клопотань про проведення будь-яких експертиз, про притягнення великої кількості третіх осіб, до яких спір по справі не відноситься і т.п.

Всі ці дії спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового розгляду справ і порушують права інших учасників судового процесу.

Несумлінність або зловживання?

Як зазначено в пояснювальній записці, проект закону розроблено у зв'язку з необхідністю забезпечення справедливого судового розгляду справ у розумні строки відповідно до ст. 55 Конституції України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Також всі процесуальні кодекси України містять норми, які закріплюють правила розгляду справ у розумні найкоротші терміни.

«Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов'язків.

В останні роки в судових процесах набуло масового характеру таке негативне явище, як несумлінне використання сторонами і третіми особами наданих законом процесуальних прав, зловживання правами », - підкреслив народний депутат Євген Мураєв.

 Як боротися з зловживанням?

Як пояснює автор законопроекту, на сьогоднішній день, на відміну від позитивної практики застосування в кримінальному процесі грошового стягнення за невиконання вимог суду або зловживання процесуальними правами, в цивільному, господарському та адміністративному процесах такого заходу процесуального примусу не передбачено.

У зв'язку з цим і пропонується внести до Цивільного та Господарського процесуальних кодексів України Кодекс адміністративного судочинства України, який з одного боку в повній мірі відповідають принципам Європейського права, ст. 8 Конституції України, а з іншого - має сприяти формуванню в Україні ефективного механізму неупередженої і об'єктивної судового захисту прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб на основі верховенства права.

Законопроектом пропонується внести зміни до ст. 91 Цивільно-процесуального кодексу України, доповнити цей кодекс ст. 94-1, доповнити Господарський процесуальний кодекс України ст. 90-1, внести зміни в ст. 269 Кодексу адміністративного судочинства України та доповнити цей кодекс ст. 272-1.

Згідно з цими змінами, передбачено встановити, що за недобросовісну поведінку особи, що бере участь у справі, що полягає в умисному або через неналежне ставлення до процесуальних прав і обов'язків зловживанні процесуальними правами, або невиконанні покладеного на нього процесуальної обов'язки без поважних причин, які привели або призведе до неможливості розгляду судом справи протягом розумного строку, на таких осіб накладається грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати (у цивільному та адміністративному процесах) і в розмірі від 1 до 5 розмірів мінімальної заробітної плати - в господарському процесі .

Таким чином, розміри грошового стягнення є невеликими - від 344 грн 50 коп. до 6890 грн, проте, можливо, вони змусять недобросовісних громадян задуматися про те, навіщо вони наділені процесуальними правами насправді і перестануть ними зловживати.

Запропоновано, щоб таке грошове стягнення накладалося постановою судді за власною ініціативою. Питання про накладення грошового стягнення на особу, яка бере участь у справі, розглядається негайно після його ініціювання. Суд, встановивши факт зловживання правами, накладає на обличчя грошове стягнення. Копія відповідної постанови не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення. Постанова про накладення грошового стягнення є виконавчим документом і повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, саме суддя, який розглядає справу, зможе безпосередньо визначити, чи були з боку учасника зловживання.

Чи буде результат?

Як зазначає народний депутат, вищевказані зміни до процесуального законодавства сприятимуть приведенню у відповідність до вимог сучасних відносин і реалізації засадничих принципів здійснення правосуддя в державі з урахуванням необхідності реалізації конституційних положень про дію в Україні принципу верховенства права, а також права на судовий захист в розумні терміни .

Андрій Крівещенко, Марія Місюра, Судово-юридична газета