ПАМ'ЯТАЄМО ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО!

За Батьківщину у боях вмирали
Однаково — дорослі і малі...
За довгі роки ще не розшукали
Усіх могил солдатських на землі.

Розкидані вони у чистім полі,
Десь при дорозі, у розмай-траві...
Могил отих не обминай ніколи:
Поховані у них — для нас живі!

Там сплять навічно воїни-солдати,
Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини,
Їм не судилось весен зустрічати,
Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники-орлята:
Тепер уже були б із них орли!
Схилися ж над могилами солдатів,
Що у боях за тебе полягли.

                                                                   (М. Познанська)

          Тож ніколи не забуваймо, що скільки б нас – людей Землі – не намагалися розділити грошима і стінами, політиками й ідеологіями, війнами і зрадами, а ми живемо і кожен несемо особисту відповідальність за посіяне зерно зла, ненависті, недовіри, брехні і розбрату...
Потрібно пам’ятати і вчити всі уроки минулого. Доземний уклін і вічна пам’ять загиблим...

          З повагою колектив Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.