Узагальнення судової практики застосування Лубенським міськрайонним судом Полтавської області строків давності по цивільним справам, що витікають із кредитних правовідносин , які були розглянуті судом у період із липня 2013 року по червень 2014 року
При вирішенні спорів даної категорії Лубенський міськрайонний суд застосовував положення статей 41, 42, 99 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також враховував, що кредитні відносини врегульовано, зокрема, главами 52, 53, 71 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), законами України: від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»; від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу»; від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»; від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»; від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; від 19 червня 2003 року № 979-IV «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»; від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет про валютне регулювання) та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі виданими Національним банком України у межах своїх повноважень, визначених Законом України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України».
Лубенським міськрайонним судом враховувалося при вирішенні справ даної категорії, що позови, що виникають із кредитних правовідносин, пред’являються до суду за загальними правилами підсудності .
При цьому суд має враховувати право споживача на пред’явлення позову також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування цієї особи або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (частина п’ята статті 110 ЦПК).
Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням (частина сьома статті 110 ЦПК), проте відповідачем у справі є банк чи інша фінансова установа як юридична особа. Зазначене правило територіальної підсудності поширюється на позови позичальників (споживачів), а не на позови, що пред’являються банками чи іншими фінансовими установами щодо виконання кредитних зобов’язань, оскільки у цьому випадку діють правила статті 109 ЦПК.
Правила статті 114 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).
Недотримання правил підсудності тягне за собою повернення заяви позивачеві, про що постановляється ухвала. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до належного суду (частина п’ята статті 121 ЦПК).
За результатами узагальнення встановлено, що за період із липня 2013 року по червень 2014 року до Лубенського міськрайонного суду надійшло 370 позовних заяв , що випливають із даних правовідносин.
Із них відкрито провадження по 276 справах , по 94 справах постановлено ухвали про залишення без розгляду та направлено за підсудністю .
Із зазначеного масиву справ судом при прийнятті рішень застосовано строки позовної даності в 6 справах даної категорії :
1. Справа № 539/856/13-ц за позовом ПАТ КБ « Приватбанк» до Абраменко Л.Ф. про стягнення боргу за договором кредиту. Застосовано позовну давність до споживчого кредиту незалежно від наявності заяви сторони у справі. Рішення суду залишено без змін за наслідками апеляційного перегляду.
2. Справа № 539/3528/13-ц за позовом ПАТ « Банк Фінанси та Кредит» до Литвиненко М.В. та Литвиненко І.С. про стягнення заборгованості за кредитним договором . Застосовано строк позовної давності згідно правового висновку ВСУ викладеного у його постанову від 06.11.2013 року, відповідно до якого позовну давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичним щомісячними платежами слід обчислювати з моменту настання строку погашення чергового платежу. Позовна давність має обчислюватися окремо по кожному простроченому платежу.
3. Справа № 539/3111/13-ц за позовом ПАТ « Дельта Банк» до Сохранної Т.П. про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Застосовано загальну позовну давність в 3 роки до споживчого кредиту . Рішення суду залишено без змін за наслідками апеляційного перегляду.
4. Справа № 539/2404/13-ц за позовом ПАТ « Дельта Банк» до Шульги В.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судом застосовано загальну позовну давність в 3 роки до споживчого кредиту строк вимоги кредитодавця на час розгляду справи минув.
5. Справа № 539/622/13-ц за позовом ПАТ КБ « Приватбанк» до Рубана М.І. про стягнення заборгованості за кредитним договором. Застосовано загальну позовну давність до споживчого кредиту . Рішенням суду апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції та постановлено нове рішення яким позовні вимоги задоволено у зв’язку із наявністю спеціального строку позовної давності обумовленого в кредитному договорі в 5 років .
6. Справа № 539/893/14-ц за позовом ПАТ « Акцент – Банк» до Гузь Є.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судом застосовано загальну позовну давність в 3 роки до вимог позивача.
Голова Лубенського
міськрайонного суду
О.В. Волювач
_03_03.png)
