Завдання та принципи діяльності Лубенського міськрайонного суду Полтавської області

Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами
України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Завданням суду є організаційне забезпечення здійснення правосуддя в кримінальних, цивільних, адміністративних та інших судових справах, а також розгляд і вирішення звернень громадян на умовах і в порядку , передбаченому законодавством України.
Демократичні основи (принципи) правосуддя – це закріплені в Конституції та інших законах України ідейно-політичні, керівні, правові положення, які визначають природу, демократичну суть правосуддя, структуру основних інститутів, спрямованих на досягнення мети, що стоїть перед ним.
Діяльність Лубенського міськрайонного суду базується на таких принципах:
• законності;
• здійснення правосуддя лише судом;
• незалежності суддів і підкорення лише закону;
• здійснення правосуддя на рівних правах громадян перед законом і судом;
• змагальності та рівноправності сторін;
• відкритого розгляду справ в суді, гласності судового процесу та його повного фіксування технічними засобами;
• забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист;
• презумпції невинності;
• державної мови судочинства;
• забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків, встановлених законом;
• обов’язковості рішень суду.
Принцип законності означає, що організація і діяльність суду здійснюється, насамперед, на основі Конституції України і законів, тобто актів, прийнятих вищим органом законодавчої влади – Верховною Радою України. Підзаконні акти застосовуються в судовій сфері у випадках, передбачених законодавством, і в тому випадку, якщо вони не протирічать закону. Принцип законності правосуддя вимагає від суду, щоб у кожному винесеному у справі вироку чи рішенні було конкретне посилання на відповідну норму закону з обґрунтуванням, чому саме ця, а не інша норма права застосована судом у зазначеній справі. Вирок чи рішення буде вважатися незаконним і підлягає скасуванню вищестоящою судовою інстанцією, якщо відсутні конкретні посилання на закон, не мотивовано його застосування або застосовано не той закон.
Принцип здійснення правосуддя лише судом означає, що правосуддя в Україні здійснюється винятково судом і жодний інший орган держави не має права здійснювати правосуддя, засуджувати чи виправдовувати осіб, які притягуються до відповідальності, та застосовувати заходи державного примусу. Делегування функцій суду, привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Принцип незалежності суддів і підкорення лише закону означає, що:
• судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними, підкоряються лише закону і нікому не підзвітні;
• гарантії незалежності суддів встановлюються Конституцією України, Законом «Про судоустрій і статус суддів»;
• держава гарантує фінансове та матеріально-технічне забезпечення суддів і судів. Будь-яке втручання в діяльність суддів при здійсненні правосуддя недопустиме і тягне відповідальність згідно з діючим законодавством. Усі державні органи, установи та організації, органи місцевого і регіонального самоврядування, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судових органів і не посягати на неї. Гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені Законом «Про судоустрій і статус суддів», поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи обмежені іншими нормативними актами України.
Принцип здійснення правосуддя на рівних правах громадян перед законом і судом означає застосування судом норм права однаково щодо всіх громадян незалежно від походження, посадового, соціального чи майнового стану, статі, мови, освіти, расової, національної належності, ставлення до релігії, місця проживання та інших обставин.
Принцип змагальності та рівноправності сторін закріплений у ст. 126 Конституції України. Його суть полягає у встановлених законом і забезпечених судом рівних можливостях сторін реально використовувати процесуальні засоби захисту своїх інтересів в умовах загального порядку судового розгляду справ. Якщо одній стороні надаються конкретні процесуальні права, то закон наділяє аналогічними правами іншу сторону і покладає на них рівні процесуальні обов’язки.
Принцип відкритого розгляду справ в суді означає, що судові засідання проводяться відкрито з наданням реальної, рівної можливості усім громадянам бути присутнім при судовому розгляді справ та фіксувати його хід шляхом застосування фото-, відеозаписів. Такий розгляд справ впливає на якість здійснення правосуддя. Суд здійснює виховний вплив на самих учасників судочинства та всіх присутніх. У відкритому процесі суд діє під контролем народу, що підвищує його відповідальність за об’єктивне і законне вирішення справи. Разом з тим, законом чітко визначені випадки, коли справи повинні розглядатися на закритих судових засіданнях.
При розгляді кримінальних справ:
• з метою нерозголошення державної таємниці;
• про злочини осіб, які не досягли 16 років;
• про статеві злочини;
• якщо цього вимагають інтереси забезпечення безпеки свідків, потерпілих, підсудних, членів їх сімей, близьких родичів та інших осіб.
При розгляді цивільних справ:
• з метою охорони державної таємниці;
• для забезпечення таємниці усиновлення;
• з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі.
Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист закріплений у ст. 129 Конституції та конкретних статтях Кримінального процесуального кодексу України. Його суть полягає в тому, що на слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд покладається обов’язок реалізувати право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист. Їм надається можливість реалізовувати свої права шляхом надання безоплатної правової допомоги за рахунок держави, залучення захисника.
Принцип презумпції невинності означає, що ніхто не може бути визнаним винним у здійсненні злочину, а також притягнутий до кримінальної відповідальності не інакше, як за вироком суду і відповідно до закону. Це означає, що обвинувачений вважається невинним до тих пір, доки його вина не буде доведена у передбаченому законом порядку і встановлена вироком суду, що вступив у законну силу.
Принцип державної мови судочинства полягає в тому, що судочинство в Україні здійснюється державною (українською) мовою. Разом з тим, законом визначено, що в тих місцях, де проживає переважна більшість громадян іншої національності, судочинство може здійснюватися рідною мовою цього населення. Цей принцип гарантує права усіх учасників судочинства, якщо вони не володіють мовою, на якій ведеться судочинство.
Це виражається в тому, що:
• їм надається право на ознайомлення з усіма матеріалами та участь у судових засіданнях через перекладачів;
• право виступати в суді рідною мовою;
• обвинуваченому слідчі та судові документи вручаються у будь-якому випадку в письмовому перекладі рідною мовою чи мовою, якою він володіє, а іншим особам, які беруть участь у справі, – за їх вимогою.
Принцип апеляційного та касаційного оскарження рішень суду закріплений у ст. 129 Конституції України. Він полягає в тому, що учасники судочинства мають право у встановлений законом термін оскаржувати рішення суду.
Принцип обов’язковості рішень суду означає, що рішення суду, які в установленому законом порядку набрали законної сили, є обов’язковими для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами, громадянами на всій території України. Судочинство в Україні у визначених законом випадках проводиться як одноособово суддею, так і колегіально у складі кількох суддів та народних засідателів, присяжних.