Свобода вираження поглядів та свобода преси в контексті ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Стаття 10 Свобода вираження поглядів
1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
У контексті прав людини, згаданих у Європейській Конвенції, свобода вираження поглядів важлива не лише сама по собі, а як чинник, що відіграє вирішальну роль у захисті інших прав, гарантованих Конвенцією. Без широких гарантій права на свободу вираження поглядів, на варті яких стоять незалежні й неупереджені суди, не може бути ні вільної країни, ні демократії. Ця основна теза є непорушною.
Свобода вираження поглядів є самодостатнім правом і водночас складовою частиною інших прав, гарантованих Конвенцією, — такого, наприклад, як свобода зібрань. Разом з тим свобода вираження поглядів може входити у конфлікт з іншими передбаченими Конвенцією правами — наприклад, правом на справедливий судовий розгляд, правом на повагу до приватного життя, на свободу совісті і віросповідання. У разі виникнення такої колізії Європейський суд зважує ці права з метою встановити пріоритет одного над іншим. Урівноваження суперечливих інтересів, одним з яких є свобода вираження поглядів, бере до уваги важливість останньої. Суд неодноразово заявляв, що «свобода вираження поглядів є одним із засадничих положень демократичного суспільства, однією з основних умов його розвитку і самореалізації кожної окремої особи”. Або що «преса відіграє визначальну роль у державі, яка керується принципом верховенства права».
Для демократичних політичних процесів і розвитку кожної людини гарантії свободи вираження поглядів є визначальними. В принципі, гарантії, встановлені у статті 10, поширюються на вираження будь-яких поглядів — незалежно від їхнього змісту, — котрі поширює та чи та особа, група осіб або засіб масової інформації. Єдине обмеження щодо змісту,до якого вдалася Комісія, стосувалося поширення ідей, що пропагували расистську та нацистську ідеологію, підбурювали до ненависті та расової дискримінації. На підставі статті 17 Конвенції Комісія вирішила, що свобода вираження поглядів не повинна використовуватися для того, щоб зменшувати права й свободи, гарантовані Конвенцією.
Відповідно до статті 10 ЄКПЛ держави зобов'язані обґрунтовувати будь-яке втручання в будь-яке вираження поглядів. З метою визначити ступінь захисту, застосовний до певної форми вираження поглядів, Суд бере до уваги вид поглядів (політичні, комерційні, мистецькі тощо), засоби їх поширення, (тобто поширює їх окрема особа, друкований орган, телебачення абощо), а також аудиторію (дорослі, діти, широкий загал, окрема група). Згідно з цими критеріями, навіть поняття «достовірність» виражених поглядів може мати різне значення.
Як бачимо, стаття 10 Конвенції структурно складається з двох пунктів.
— у першому визначено свободи, які підлягають захисту.
— у другому викладено умови, за яких держава може правомірно втручатися у здійснення права на свободу вираження поглядів.
У пункті 1 визначено три складники права на свободу вираження поглядів:
— свобода дотримуватися своїх поглядів;
— свобода одержувати інформацію та ідеї;
— свобода передавати інформацію та ідеї.
Здійснення цих свобод має бути безперешкодним, вільним від втручання органів державної влади і не залежати від кордонів.
Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, Гарантованих статтею 10, і вона користується майже абсолютним захистом — у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2, до неї не застосовні.
Держави не повинні піддавати своїх громадян ідеологічній «обробці» і не можуть практикувати диференційоване ставлення до осіб, які сповідують ті чи інші ідеї.
Свобода одержувати інформацію включає право збирати та розшукувати її в усіх можливих законних джерелах, у тому числі й право доступу до міжнародних телевізійних програм.
Свобода одержувати інформацію та ідеї стосується засобів масової інформації в плані надання їм можливості передавати таку інформацію та ідеї загалові, але складником цієї свободи, на думку Суду, є також і право громадськості на достатню поінформованість, зокрема з питань, що становлять громадський інтерес.
_03_03.png)
